понеділок, 18 травня 2009 р.

        ЦЬОГО  НЕ  ПОВИННО  БУТИ !
      Шановні читачі нашої сторінки! Мабуть, ви всі розумієте, що в кожному місті є ті чи інші проблеми з якими доводиться зустрічатися місцевим жителям. На превеликий жаль, і в Білій Церкві є такі місця, якими не можна похвалитися. Ось деякі з них: 






     Ось, саме на таких дорогах, дорожнім службам потрібно поставити знаки з написом:"Крепче за баранку держись, шофер!"
   Щоб Вам не довелося розповідати друзям:"Йшов.Упав.Отямився - гіпс" - обережно ходіть такими місцями

                        Такою скульптура "Діана" була спочатку 

        Великою проблемою для парку є вандалізм його відвідувачів. Наприклад, на даний час у скульптурі "Діана" повністю зрізано фігуру оленя, скоріше за все для продажу, як брухт кольорових металів.
     Дуже неприємно дивитися на такі фотографії. Прикро,що є люди, які ставляться до свого міста з байдужістю.
     Звичайно, жителі хотять бачити його чистим,прекрасним містом високої культури та зразкового порядку.
     І воно буде таким! Головне, щоб люди зрозуміли, що "Біла Церква - наш дім".І якщо ми самі не наведемо в своїй хаті порядок, то ніхто за нас цього не зробить. 
     Білоцерківці, бережіть своє місто!

пʼятницю, 15 травня 2009 р.

                               "ОЛЕКСАНДРІЯ"
                                                           Я  -  ЖИТТЯ   ТА   МАНДРИ
     Невід'ємною частиною та гордістю нашого міста є дендропарк «Олександрія».
     Наприкінці XVIII ст. польський король Август Станіслав Понятовський подарував м. Біла Церква великому коронному гетьману Польщі - Ксаверію Браницькому. В 1781 р. гетьман одружився на улюбленій камер-фрейліні імператриці Катерини II, племінниці Світлішого князя Григорія Потьомкіна - Олександрі Енгельгардт. На своїх землях неподалік Білої Церкви, графиня вирішила створити парк в пейзажному стилi за модою того часу.
     Атмосфера спокою, єднання з природою панує у парку. Відвідавши "Олександрію", ви відновите баланс та свою психологічну рівновагу, вберете сили та здоров'я могутності давніх дерев, доторкнетесь до застиглої інформації й енергетики каміння, відчуєте силу цієї землі. Кожного разу, як вперше, знайдете нову красу та чарівність.
    А поки що ми пропонуємо переглянути частину цієї краси на фотографіях.


        Головний вхід - одна з основних архітектурних споруд парка.

                     Пам’ятний знак на честь 200-річчя «Олександрії».
       Композицію «Варна» було зруйновано у післявоєнні роки. Відновлено її нещодавно.
                                          Велика галявина
              Скульптура бога торгівлі "Меркурія" на партері перед колонадою "Луна".
     Колонада «Луна».Назва павільону «Луна» не випадкова і пов'язана з унікальними акустичними властивостями споруди. Слово, навіть пошепки вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34 метри.

                                       «Кінська могила»

        «Колона Суму»(Колона Пелікана). Верхня частина колони завершується  скульптурою пелікана, який годує чотирьох пташенят.
           Споруда«Ротонда». В різні часи вона була відома, як «Павільон Потьомкіна» або «Раковина Потьомкіна».
                                              Альтанка
                                 Паркова скульптура«Аполлон»
                                Паркова скульптура«Гладіатор»
       Неподалік колонади «Луна» знаходиться улюблене дерево графині О. В. Браницької —   сосна Веймутова. Серед своєї породи це найстаріше дерево на Україні. 
В 1992 р. на честь гвардійських офіцерів, учасників війни Росії з Наполеоном (1812 р.) , які неодноразово відвідували парк «Олександрію», встановлена "Лава декабристів."
Водоспад "Великий".
                                          Фонтан
                              Джерело "Лев" у Східній балці.
Цей комплекс малих архітектурних форм споруджено під час реставрації парку в 1957-1968 роках. Температура води постійна і не залежить від пори року — +9 °C. 

   Архітектурною  спорудою  парку є «Руїни», побудовані  в  кінці 18 ст.                                 З-під «Руїн» б'є  потужній  водоспад. 

                                          Статуя "Діана" 
                       Скульптура «Діви Марії» на острові "Марії".
         В 1815 році Браницька привезла в Білу Церкву з Берліна молодого садівника Августа Енса, який протягом наступних 54 років працював у парку, створюючи все нові і нові композиції. Творінням його рук є ландшафтні композиції, які збереглися і до наших часів на Великій і Малій галявинах. В подяку за його багаторічну працю і на честь 50-річчя його служби, господарі встановили в парку пам’ятну металеву колону.

  Водоспад "Черепаха" та ставок "Срібний серпанок". 

Арковий "Турецький місток".


                                     "Китайський місток"  
Розташований на греблі між ставками Центральної балки. Таку назву він дістав  завдяки альтанці на містку, дах якої нагадує дахи китайських пагод.На початку 90-х років 19 ст.  перед спорудою були установлені бронзові скульптури китайського мудреця і китаянки. Існує повір'я, якщо потриматися за бороду мудреця, то можна сподіватися на виконання найпотаємніших бажань.
                          Озеро Лебедине та "Китайський місток".
                             Один з паркових квітників
      У 1962 році на території парку, на першому поверсі адміністративного приміщення було відкрито музей. Його експозиція знайомить відвідувачів з історією створення парку «Олександрія», трьома поколіннями його власників — графів Браницьких.
                          Краєвид річки Рось від Палієвої гори.
          Палієва гора завжди була одним з найбільш мальовничих куточків парку "Олександрія".Крутий, кам'яний схил цієї гори сягає у висоту 27 метрів.  Колись тут, понад кам'янистим берегом Росі розміщувався табір легендарного Семена Палія.
         Шановні гості нашого блогу! На превеликий жаль, всього парку на сторінках не розмістити. Навіть цими фотографіями не передати всієї краси природи. Не можливо відчути аромату зелених насаджень та веселого співу пташок. Щоб зберегти враження від побаченого дива обовязково відвідайте цей справжній рай - "Олександрія". 

четвер, 14 травня 2009 р.

                    Біла  Церква - місто добра і краси

                                     Рідному місту
                           О Біла Церква, рідний краю,
                           Вражає нас твоя краса!
                           Здається все я забуваю,
                           Як бачу Рось, що мов коса,
                           Хоч пишна, з часом посивіла,
                           Несеться швидко вдалечінь.
                           А вітер їй – немов вітрила.
                           Та від небес лишилась синь.
                           Душа дзвенить і завмирає,
                           Коли блукаю парком я.
                           «Олександрія» прикрашає
                           Тобі чоло, а нам – життя.
                           Мабуть, під Божими руками
                           Стоїш вже стільки довгих літ.
                           Мов рідна ненька ти над нами.
                           Для нас даруєш щастя цвіт.


                  
                     Рідний  край

             Чарівна моя Біла церква –
             Ти місто добра і краси
             Ти ніби матусина пісня,
             Що в серці моєму звучить.
                              Люблю твої парки і сквери
                              І річку Росинку твою.
                              Ти квітнеш, мов сад яблуневий,
                              Чаруєш ти душу мою.
                                                 Біла Церква – рідний мій край.
                                                 Вона гарна, як грона калини .
                                                 Ви шануйте маленький цей рай
                                                 Це частинка моєї країни.
               

                                           Білій   Церкві

                               Краса цього міста не меркне,
                               Хоча прошуміли літа.
                               О рідна моя Біла Церкво-
                               Прекрасна, мрійлива, свята!
                               Люблю тебе в сонячну днину,
                               І взимку, бо ти осяйна.
                               Для мене ти в світі – єдина,
                               Як є Батьківщина одна.
                               О краю мій рідний, до тебе
                               Звертаю і серце, й думки.
                               Тобі лише квітнути треба,
                               Щоб світлим був шлях крізь віки.


       На  уроках учні  2 - г  класу з великим задоволенням вивчають історію рідного краю. Читають і вчать вірші присвячені Білій Церкві, написані місцевими жителями.




суботу, 9 травня 2009 р.

          ПОДОРОЖУЄМО  МІСТОМ

   Привіт всім читачам нашого проекту! Ми живемо в м.Біла Церква і,можливо,звикли до того,що нас оточує.Наше місто маленьке,але має велику і надзвичайно цікаву історію та багато історичних місць.Я пропоную вам переглянути частину фотознімків зроблених          Домащук Н.М.(жителькою нашого міста).

      84 км від столиці України, в оточенні вікових дібров розкинулося одне із найстаріших міст України – Біла Церква. Його історія починається з глибини віків, коли Ярослав Мудрий у 1032-1033 рр. почав будувати міста по Росі. Георгів, Гюргів, Югрів,Юр'їв – так на честь   Я. Мудрого за його християнським ім’ям називали місто.
Пам'ятник київському князю Ярославу Мудрому (978-1054) -засновнику
  міста Юр'єва (Білої Церкви).                                                                                
                                                                                
  Замкова гора, пам'ятник археології XI-XIV століть. 
На цьому місці у 1032 році київський князь Ярослав Мудрий заснував місто Юр'їв - попередник міста Біла Церква.
       
Ласкаво обіймає місто красуня Рось. Багато про що можуть повідати її не гомінкі хвилі: про мужність і відвагу, волелюбність і нескореність наших предків.

Костьол святого Іоанна Хрестителя, споруджений на Замковій горі на гроші останніх власників міста Браницьких в 1812 році.Інтер’єр костьолу прикрашений орнаментальним ліпленням італійських майстрів. Причому це ліплення коштувало замовникам дорожче ніж сама споруда! Тож не дивно, що саме тут в 50-их роках минулого століття розмістили склад. Нині в будівлі зал камерної та органної музики, та Римсько-католицька парафія Святого Йоана Хрестителя.
Стеля на спомин повстання під проводом К. Косинського в 1591 році. 
В 1591 році в місті Біла Церква під керівництвом Криштофа Косинського розпочалось перше на Правобережній Україні антифеодальне селянсько-козацьке повстання.
   Білоцерківський краєзнавчий музей – найстаріший та найбагатший на Правобережній Київщині, пропонує познайомитися із історією та культурою краю, починаючи від найдавніших часів до сучасності. В його просторих залах можна побачити  витвори мистецтва не лише вітчизняних, але й  зарубіжних авторів. На даний час ведуться ремонтні роботи .

       Важливим регіональним освітнім центром є Білоцерківський
                           національний аграрний університет.
                            Пам'ятник Богданові Хмельницькому. 
У визвольній війні 1648-1654 років під керівництвом Богдана Хмельницького Біла Церква була опорним пунктом боротьби проти польсько-шляхетського поневолення.

       Пам'ятник  співробітникам і студентам  сільгоспінституту,
  які загинули в роки Великої Вітчизняної війни(1941-1945) біля
                     Національного Аграрного університету.

Найвизначнішою пам'яткою є Микільська церква. Її збудував Іван Мазепа в 1706 р. Ця церква є тільки маленькою частиною храму, який він задумав збудувати, але зробити цього так і не встиг...

                      Собор Преображенський

В 1833-39рр. у дворі напівзруйнованої Микільської церкви на замовлення графині О.В.Браницької було зведено величну споруду “Преображенський собор” – цегляна будівля споруджена в класичному стилі. Висота її, сягає 40м. У 1980р. собор був капітально відремонтований. У 1989р. його передали церковній общині.


 
  Погруддя Тараса Шевченка неподалік від Преображенського собору.
              
                                  Церква святої  Марії  Магдалини
Церква святої Марії  Магдалини  була споруджена на Заріччі  в 1843р. на кошти  Браницьких.З 1934 до 1942 року церква була закрита. В період гітлерівської  окупації  богослужіння  було відновлено і відтоді тут постійно діючий  православний храм. 2001-го року почали зводити великий жіночий монастир. Зараз монастир діє, але  будівництво  ще не  завершено.