четвер, 14 травня 2009 р.

                    Біла  Церква - місто добра і краси

                                     Рідному місту
                           О Біла Церква, рідний краю,
                           Вражає нас твоя краса!
                           Здається все я забуваю,
                           Як бачу Рось, що мов коса,
                           Хоч пишна, з часом посивіла,
                           Несеться швидко вдалечінь.
                           А вітер їй – немов вітрила.
                           Та від небес лишилась синь.
                           Душа дзвенить і завмирає,
                           Коли блукаю парком я.
                           «Олександрія» прикрашає
                           Тобі чоло, а нам – життя.
                           Мабуть, під Божими руками
                           Стоїш вже стільки довгих літ.
                           Мов рідна ненька ти над нами.
                           Для нас даруєш щастя цвіт.


                  
                     Рідний  край

             Чарівна моя Біла церква –
             Ти місто добра і краси
             Ти ніби матусина пісня,
             Що в серці моєму звучить.
                              Люблю твої парки і сквери
                              І річку Росинку твою.
                              Ти квітнеш, мов сад яблуневий,
                              Чаруєш ти душу мою.
                                                 Біла Церква – рідний мій край.
                                                 Вона гарна, як грона калини .
                                                 Ви шануйте маленький цей рай
                                                 Це частинка моєї країни.
               

                                           Білій   Церкві

                               Краса цього міста не меркне,
                               Хоча прошуміли літа.
                               О рідна моя Біла Церкво-
                               Прекрасна, мрійлива, свята!
                               Люблю тебе в сонячну днину,
                               І взимку, бо ти осяйна.
                               Для мене ти в світі – єдина,
                               Як є Батьківщина одна.
                               О краю мій рідний, до тебе
                               Звертаю і серце, й думки.
                               Тобі лише квітнути треба,
                               Щоб світлим був шлях крізь віки.


       На  уроках учні  2 - г  класу з великим задоволенням вивчають історію рідного краю. Читають і вчать вірші присвячені Білій Церкві, написані місцевими жителями.




7 коментарів:

  1. Вірші чудові! Мають глибокий зміст.Бажаємо успіхів! Анучина Л.В. Павленко А.П. Придатко Л.С.

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже подобаються вірші,приємно ,що наше рідне місто люблять,поважають і цінують місцеві жителі.

    ВідповістиВидалити
  3. немає слів)
    ці вірші запали мені вдушу)

    ВідповістиВидалити
  4. вірші просто суперові! молодці!

    ВідповістиВидалити
  5. дуже чудові вірші

    ВідповістиВидалити